Зростаюча потреба в електроенергії сприяла швидкому будівництву атомних енергоблоків: 3 1986 року і до 1990 року було введено в експлуатацію ще 6 атомних енергоблоків потужністю 1000 МВт кожний: три на Запорізькій АЕС й по одному на Южно-Українській, Рівненській та Хмельницькій АЕС. Проте після аварії на Чорнобильській АЕС, у серпні 1990 року Верховна Рада України оголосила мораторій на спорудження і введення в експлуатацію нових атомних енергоблоків, в результаті чого будівництво нових енергоблоків Хмельницької, Запорізької і Рівненської АЕС було призупинене.
У 1993 році були відновлені роботи на 6-му блоці Запорізької АЕС, 4-му блоці Рівненської та 2-му – Хмельницької АЕС.
У жовтні 1995 року відбувся енергетичний пуск 6-го блоку Запорізької АЕС. Запорізька атомна станція із встановленою потужністю 6 млн кВт стала найбільшою в Європі.
17 жовтня 1996 року постановою Кабінету Міністрів України №1268 було створено державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
Чорнобильська АЕС — перша українська атомна електростанція, експлуатацію якої припинено до закінчення проектного ресурсу. Нині три блоки станції з реакторами РБМК-1000 перебувають на етапі зняття з експлуатації, зокрема, 2-й енергоблок – з 1991 року після пожежі у машинному залі, 1-й енергоблок – з 1996 року за рішенням українського Уряду, 3-й блок зупинено наприкінці 2000 року.
Після закриття Чорнобильської АЕС в Україні залишились в експлуатації 4 атомні електростанції з реакторами типу ВВЕР: Запорізька, Рівненська, Хмельницька та Южно-Українська, на яких працює 15 ядерних енергетичних установок із загальною встановленою потужністю 13835 МВт.
Радіаційна аварія – це порушення правил безпечної експлуатації ядерно-енергетичної установки, обладнання або пристрою, що спричинило вихід радіоактивних продуктів або іонізуючого випромінювання за межі безпеки.
Також вона може супроводжуватися вибухами та пожежами.
Основними наслідками таких аварій є радіаційний вплив та радіоактивне забруднення.
Через радіаційний вплив у людини можуть порушуватися життєві функції різних органів (органи кровотворення, нервової системи, шлунково-кишкового тракту тощо), може розвиватися променева хвороба.
Що робити при радіаційній аварії?
✅ Найперше правило – слухайте вказівки влади, ДСНС та інших установ, які координуватимуть на місцях.
✅ Якщо ця аварія трапиться у вашій місцевості, необхідно залишатись у приміщенні або негайно зайти до нього, якщо ви перебуваєте на вулиці.
Це найбезпечніша дія, яку ви можете зробити.
✅ Зайдіть в укриття, підвал або в середину будівлі.
Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівель, тому найкраще триматися якомога далі від стін і даху будівлі.
✅ Заберіть всередину домашніх тварин.
✅ Закрийте та заблокуйте всі вікна та двері в приміщенні, не підходьте до них без нагальної потреби.
✅ Зробіть кількаденний запас води у герметичних ємностях.
✅ Продукти загорніть у плівки і покладіть у холодильник або шафу.
✅ Підготуйте маску, респіратор або ватно-марлеву пов’язку для захисту органів дихання.
✅ Слідкуйте за повідомленнями від рятувальників ДСНС, поліції, місцевої влади.
Як діяти, якщо вам необхідно вийти з укриття?
✅ Виходьте лише у разі нагальної потреби.
✅ Користуйтеся респіратором, одягніть плащ та гумові чоботи й рукавички.
❌ НЕ роздягайтеся на вулиці.
❌ НЕ сідайте на землю.
❌ НЕ купайтеся у відкритих водоймах.
❌ НЕ збирайте гриби або лісові ягоди.
✅ Після повернення додому зніміть верхній шар одягу.
Так ви позбудетеся до 90% радіоактивного матеріалу. Робіть це обережно, аби не розтрусити радіоактивний пил.
✅ Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер і тримайте його подалі від людей і домашніх тварини.
✅ Помийтеся. Якщо є можливість, прийміть душ з милом, голову помийте шампунем.
❌ НЕ використовуйте кондиціонери для волосся. Вони можуть закріпити радіоактивний матеріал на ньому.
❌ НЕ тріть і НЕ дряпайте шкіру, щоб радіоактивний матеріал не потрапив у відкриті рани.
✅ Якщо можливості прийняти душ немає, вимийте руки, обличчя та відкриті частини вашого тіла з милом під проточною водою.
✅ Якщо доступу до води немає, скористайтеся вологими серветками, вологою тканиною.
✅ Зверніть особливу увагу на ваші руки й обличчя, протріть повіки, вії, вуха.
✅ Одягніть чистий одяг.
Як безпечно харчуватися та пити воду?
ВОДА
✅ Вживайте воду лише з перевірених джерел.
✅ Поки рятувальники чи влада не повідомляють про безпеку водопровідної води, лише вода в пляшках залишатиметься не забрудненою.
Упаковка захищає рідину всередині від радіоактивних речовин.
❌ Кип’ятіння водопровідної води не позбавляє від радіоактивних речовин.
✅ Майте запас води у пляшках чи інших герметичних контейнерах.
✅ Напої у холодильнику теж безпечні для вживання.
✅ Вода в інших ємностях у вашому домі, таких як унітаз або водонагрівач, не буде містити радіоактивних речовин.
✅ Водопровідну або колодязну воду для можна використовувати для миття себе та упаковок їжі і води.
Навіть якщо водопровідна вода забруднена, ви все одно можете використовувати її для знезараження.
"Будь-який радіоактивний матеріал, який потрапляє в поверхневі або підземні води, буде розбавлятися водою до дуже низького рівня і буде безпечним для миття шкіри, волосся та одягу", – кажуть у ЦГЗ.
ЇЖА
✅ Їжа з герметичних контейнерів (консерви, банки, пляшки, коробки тощо) буде безпечною для вживання.
✅ Також можна їсти продукти, які зберігались у холодильнику чи в морозильній камері.
Як правильно їсти?
- Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою тканиною або чистим рушником.
- Перед використанням протріть кухонне приладдя вологою тканиною або чистим рушником.
- Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, подалі від людей і тварин.
Йодопрофілактика
Якщо ви отримали повідомлення про радіаційну аварію, проведіть йодопрофілактику.
✅ Протягом 7 днів приймайте по одній таблетці (0,125 г) йодистого калію, а для дітей віком до 2-х років – частину таблетки (0,04 г).
✅ Якщо немає йодистого калію, використовуйте йодистий розчин: 3-5 крапель 5% розчину йоду на склянку води, дітям до 2-х років – 1-2 краплі.
