Так розпочався відкритий урок з геометрії у 9 класі «Подорож стежками знань».
Метою уроку було повторити знання учнів про коло , ознайомити учнів з рівнянням кола в початку координат та на площині, удосконалити вміння застосовувати здобуті знання при розв’язанні задач; формувати вміння міркувати, аналізувати, й робити висновки.
Використання різних математичних інструментів, створення математичних моделей реальних ситуацій , проведення позаурочних заходів математичного спрямування вкрай важливо для учнів . Це, в першу чергу, дозволяє виявити в них зацікавленість до вивчення математики, а по-друге, є необхідним для розвитку математичної компетентності і вміння застосовувати її у подальшому житті.
Маю надію, що зусилля вчителів математики нашої школи не будуть марними, а навчання учнів буде легким і захопливим! Бажаю їм усім успіху!
“Кенгуру 2022”
Пропоную всім бажаючим безкоштовно взяти участь в Конкурсі у форматі on-line. Заявки на участь надсилати не потрібно. Реєстрація на участь буде проведена під час проведення конкурсу.
https://www.math.ippo.kubg.edu.ua/?fbclid=IwAR0sZ7klzko_52TEXrsXbq6zfvoERBe9eWO83IhNW7nWBhsnQdwP5OMBmRo
Конкурс розпочнеться 9 грудня (п’ятниця) о 9-00 і завершиться 11 грудня (неділя) о 21-00.
Перед початком Конкурсу обов’язково ознайомтесь, будь ласка, з інструкцією для учасника
https://drive.google.com/file/d/1nOIu_l6h5c2C1l3VSeF8tYY_ix5uJQ98/view?usp=drivesdk
Детальну інформацію про участь у Конкурсах подано на сайті www.kangaroo.com.ua
У систему SI додали нові префікси для дуже малих і для дуже великих чисел
Міжнародне бюро мір і ваг прийняло нові приставки для дуже великих і для дуже малих чисел у міжнародну систему одиниць SI. Це «ronna-» («ронна-») і «quetta-» («кветта-») на позначення 10^27 і 10^30, а також «ronto-» («ронто-») і «quecto-» («квекто-») для 10^-27 і 10^-30. Про це повідомили на цьогорічній Генеральній конференції з мір та вагів у Парижі.
Міжнародний прототип кілограма, який використовували до 2019 року як еталон. Reuters / Benoit Tessier
Міжнародна система одиниць (SI) є прийнятим стандартом системи одиниць фізичних величин, що визначає не лише кілограми або метри, а і префікси одиниць вимірювань, як-то мега- чи мікро-. Востаннє встановлену схему найменувань десяткових множників розширювали у 1991 році, коли Міжнародне бюро мір і ваг (BIMP) запровадило префікси «зета-» (10^21), «йота-» (10^24), «зепто-» (10^-21) і «йокто-» (10^-24). Втім, вже зараз можна зустріти слова «бронтобайт» (brontobyte) чи «хеллабайт» (hellabyte), якими позначають одиницю обсягу цифрової інформації, яка вимагає 27 нулів. Але символи b і h, якими такі приставки можна було б позначати, вже використовуються в системі SI, тож слід було шукати якийсь новий варіант.
Обрані «ronna-» («ронна-») і «quetta-» («кветта-») на позначення 10^27 і 10^30, а також «ronto-» («ронто-») і «quecto-» («квекто-») для 10^-27 і 10^-30 є результатом компромісів між набутим досвідом іменування префіксів та коректності звучання. Передусім, вільними виявилися літери латинського алфавіту r[R] і q[Q], на яких зупинилися метрологи. А самі назви слідують традиції того, що закінчення «-a» зазвичай мають приставки, що описують більші величини (наприклад, «гіга-»), а закінчення «о» обирають для меншого кінця шкали (наприклад, «атто-»).
Також обрані слова мали хоча б приблизно відповідати звучанню грецьких чи латинських чисел. Орієнтирами стали грецькі слова «еннеа» (ennea) і «дека» (deka), що позначають 9 і 10. Цікаво, що Річарду Брауну (Richard Brown), метрологу з Національної фізичної лабораторії Великобританії, який брав участь у розробці нових префіксів, довелося відмовитися від варіанту «quecca-», що виявилося подібним на слово з португальської лайки.
Також раніше ми розповідали як фізики знайшли можливість підвищити точність зважування 100 грамів, уникнувши необхідності використання вторинного еталона — прецизійного резистора з еталонним значенням електричного опору Ом.
 |
| 24 вересня цього року виповнюється 220 років від дня народження відомого українського математика Михайла Васильовича Остроградського. |
Миха́йло Васи́льович Острогра́дський — український математик, механік і фізик. Належав до козацько-старшинського роду Остроградських, що походив від бунчукового товариша Івана Остроградського, який жив у XVII ст. Михайло Остроградський вважається одним з провідних математиків середини XIX ст.
Народився в селі Пашенівка (нині в Полтавської області) у аристократичній родині. Дитинство проходило у рідному маєтку села Пашенівка. Уже в ранньому віці у нього проявилося значне зацікавлення до математичних обчислень і він вимірював різні предмети: вози, дерева, глибину ярів та криниць.
його рішення про поширення тепла у призмі.
Ім'я М.В.Остроградського носить розроблений ним засіб виділення раціональної частини невизначеного інтеграла, що дав змогу алгебраїчним шляхом подати його у вигляді суми двох додатків, причому другий додаток раціональної частини не містить. Формула Гріна — Остроградського (1828) виражає перетворення інтеграла, обчисленого за обсягом, обмеженим певною поверхнею, в інтеграл, обчислений по цій поверхні. Цю формулу він узагальнив у 1834 р. на випадок n-кратного інтеграла. Він вивів формулу перетворення подвійних інтегралів у потрійні. В 1836 р. водночас з К. Г. Я. Якобі та Е. Ш. Каталаном він розробив спосіб заміни змінних у кратних інтегралах. Незалежно від УР.Гамільтона відкрив принцип найменшої дії (принцип Гамільтона — Остроградського). Інші праці присвячені проблемам варіаційного числення, інтегруванню алгебраїчних функцій, теорії чисел, алгебрі, геометрії, теорії ймовірностей.
